Головна / Новини / Засвідчили повагу та вшанували пам’ять про оригінального мислителя Василя Костянтиновича Барку

Засвідчили повагу та вшанували пам’ять про оригінального мислителя Василя Костянтиновича Барку

        Знаменного дня 22 жовтня покликала до мальовничого козацького села Солониця його багатовікова минувшина. На долю присутніх випала почесна нагода пройтися стежками життя та гідно пошанувати визначну людину, уродженця села Солониця, Василя Костянтиновича Барку.  Адже цієї погожої осінньої днини відбувся урочистий захід, на якому пам’ять про митця увіковічено встановленням меморіальної дошки на фасаді Солоницького сільського клуб Автор пам’ятної дошки  — Володимир Мірошніченко, член Національної спілки художників України, лауреат літературно-мистецьких премій ім. Василя Симоненка та Володимира Малика.   Пройти  заповідною вузькою дорогою Василя Костянтиновича Барки зібралися односельчани та гості. Серед них сільський голова Засульської сільської  ради Сергій Бондаренко, голова Лубенської районної ради Григорій Угляниця, директор опорного закладу «Засульський ліцей Засульської сільської ради Полтавської області» Анатолій Савенков,  начальник культури, туризму та охорони культурної спадщини виконавчого комітету Засульської сільської ради Інна Скиба, працівники бібліотечних закладів та соціальної сфери громади, виконавчого комітету, освітяни. У своїх вітальних промовах представники влади відзначили важливість повернути історичну пам’ять про достойників і талантів посульського краю, чиї імена назавжди на скрижалях історії, серед них і видатна постать Василя Костянтиновича. Палкий шанувальник історії рідного краю Анатолій Савенков ознайомив учасників заходу з автобіографією митця та наголосив, що сьогодні здійснено неабиякий крок на шляху формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості. Хто він ж Василь Барка? Справжнє ім’я митця — Василь Костянтинович Очерет. Людина надзвичайно глибокої самотності, талановитий  письменник і поет, перекладач, представник української  діаспори у Сполучених Штатах Америки, літературознавець та філософ, двічі номінований на здобуття Нобелівської премії.  Мислитель з кардинально переораною життєвою долею, вирваний з обіймів рідної землі та викинутий на чужину. Це він, як свідок голодоморських літ, є автором  високохудожнього твору  «Жовтий князь», достовірного відбитку вражаючої української дійсності 30-х років XX ст., першого у світовій літературі професійного прозового твору, який присвячений Голодомору 1932 – 1933 років.

         Загалом літературну спадщину Василя Костянтиновича представлено в понад 20 книгах поезій, романів, повістей, перекладів та літературної критики.  Ще з перших кроків у літературі він заявив себе як «чужорідне тіло», котре система без вагань готова була коли не придушити, то виштовхнути геть. З цієї причини його твори упродовж кількох десятиліть були зовсім невідомі на рідній землі — на них було накладено «табу». Та все ж, ім’я українського письменника з діаспори прийшло в Україну після проголошення незалежності, коли в українців нарешті з’явилася можливість з’ясувати правду про своє недавнє минуле.  Життєві факти про Барку свідчать, що він був тим типом автора, який зрікся від усього в ім’я творчості, йому ніщо не перешкодило пронести у своєму серці рідну Україну в широкий світ, здійснити оглушливий виклик із забуття про тисячі загиблих страшною мученицькою смертю. Варто зазначити, що у 2014 році в рамках проєкту «Поборники незалежності» нашого земляка увічнено у документалістиці. Серед 22 короткометражних фільмів про долі героїв, які народилися на Полтавщині і історія про Василя Барку. Проєкт ініціював і реалізував спільно з ОДТРК «Лтава» тодішній керівник Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА (нині регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області) Олег Пустовгар.

         А в рамках декомунізації у 2018 році у місті Полтава з’явилася вулиця Василя Барки. Подію приурочили до 110 річниці від дня народження видатного українського письменника.

Того ж року з нагоди 85 – ої річниці пам’яті жертв Голодомору відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини виконавчого комітету Засульської сільської ради ініційовано та випущено до друку художньо – документальне видання «Дзвін вічної пам’яті». Публікація окрім свідчень очевидців про ті страшні події вмістила в собі і уривок роману «Жовтий князь» Василя Барки, котрий проникливо на відкритті меморіальної дошки декламувала працівник Засульської бібліотеки – філії Марина Пархоменко.

         Свої пісенні дарунки цього дня для земляка надсилали берегині народної пісні, учасники народного аматорського фольклорного колективу «Яворина» Солоницького СК та директор комунального закладу «Центральна сільська бібліотека Засульської сільської ради»  Інна Сизоненко. Відомо, що «історія не вчителька, вона  наглядачка. Не повчає, а боляче карає за незнання своїх уроків». Можливо хтось цього дня вперше відкрив для себе особистість та унікальну творчість Василя Костянтиновича Барки, а хтось черговий раз пересвідчився у його винятковості та звірив свої вчинки.

         Відродити в пам’яті народній та направити на шлях пошуку історичної справедливості молоде покоління  це той мізерний вклад, що можемо зробити ми, сучасники. Щемно та надзвичайно приємно, що вдячну місію увічнити ім’я великого українця тепер на його Батьківщині мали змогу здійснити  саме ми.

         Тож нехай вистачить у нас сили звірити свої вчинки з цією славетною людиною, а його мудре слово живе як і правда, вічно!

 

 

 

 

Переглянути також

Податкові агенти туристичного збору в Засульській сільській раді у 2020 році станом на 20 жовтня 2020 року